Окопи Гори Святої Трійці

Оборонні споруди в селищі Окопи виникли в кінці XVII століття на території теперішнього села Окопи, яке знаходиться в Борщівському районі Тернопільської області. Надзвичайність цього об'єкту полягає в його місцеположенні на невеликому перешийку з крутими скелястими берегами, у місці злиття річок Збруч та Дністер. Через вдалі природні умови, ще в X-XI столітті тут знаходилось Руське городище. Цей фактор і зіграв вирішальну роль у виборі місця поляками під побудову фортифікацій під час польсько-турецької війни 1672-1676 років.

Історія фортеці Окопи Святої Трійці

У 1672 році турки окупували місто Кам'янець, яке вважалося найважливішим стратегічним пунктом Речі Посполитої. Окупація тривала майже тридцять років. З метою визволення міста від загарбників у 1692 році влада Речі Посполитої розпочала будівництво фортеці в Окопах, спрямованої на постійну блокаду турецького гарнізону. У березні 1692 року коронний гетьман Ян Станіслав Яблоновський особисто відзначив початок будівництва, закладаючи перший камінь. Проєкт укріплень був розроблений архітектором Тільманом ван Гавереном з Голландії, який раніше працював над проєктами для польських королів і магнатів. Кульмінацією процесу стало завершення будівництва вже наприкінці жовтня. Фортеця отримала назву, яку запропонував Контський: "Окопи. Гори Святої Трійці, блокада Кам'янця". Вже за рік, у 1693 році, на території фортеці спорудили костел Святої Трійці у бароковому стилі, який існує тут й донині.

Військові операції в районі Окопів тривали ще протягом кількох років. Невеликі групи польських військ в будь-яку пору року, вдень і вночі, продовжували нападати на турецькі конвої з вантажами, і зривати постачання провізії. Турецький гарнізон, звісно ж, не страждав від голодування, але після смерті начальника Подільського пашалика Галіль-паша і його наступника Кахріман-паша були вимушені шукати інші, довші маршрути для транспортування вантажів.

Відповідно до Карловицького трактату, турки мали повернути Поділля Польщі та залишити Кам'янець до кінця весни 1699 року. Саме в той період військо Речі Посполитої, очолюване комісарами - Болеславом Сангушком, Ст. Потоцьким та Марціном Контським, вирушило до Кам'янця, де вони повинні були прийняти місто від турків. Проте османи не поспішали покинути місто, ні весною, ні влітку. Таким чином, коронне військо до осені знаходилося в таборі на околицях замку в Окопах.

Однак у 1711 році, коли турецько-шведська армія під командуванням Карла XII загрожувала нападом на Польщу з боку Молдови, тогочасної Волощини, Окопи та Кам'янець почали терміново готуватися до облоги. Мури були посилені, кількість оборонців розширено до 1500 осіб та було додано 19 гармат. В підсумку на початок осені 1712 року в Окопах було 4 мортири, до 40 гармат, 80 центнерів пороху, 32 центнери куль для мушкетів, а також трохи менше як 5000 ядер для гармат.

У 1769 році Окопи визначаються як один із центрів Барської конфедерації (1768-1772), яка виступала проти втручання московської держави в політику Польщі і виступала проти її ставленця, короля Станіслава Августа Понятовського. Окопи були ареною бойових дій проти московитів під командуванням генерала Ізмайлова. Останнім укріпленням оборонців став костел, будівля якого зазнала серйозних пошкоджень. Сучасно це місце визначається як одне з найпопулярніших серед поляків, які прибувають сюди, щоб вшанувати своє минуле.

Після того, як Галичина перейшла під владу Габсбурґів у 1783 році, Окопи були відвідані австрійським імператором Йосифом II. Нова адміністрація видала наказ щодо знесення частини валів укріплення. У 1870-х роках відбулася перша спроба реставрації твердині, яка до цього часу сильно занепала.

До 1914 року Окопи розташовувалися на кордоні між Російською імперією та Австро-Угорщиною, тут розташовувалася митниця. Після 1921 року річка Збруч визначала кордон між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польщею, Дністер слугував кордоном з Румунією а в Окопах діяла прикордонна польська застава.

На сьогодні від колишньої фортеці залишилися лише фрагменти земляних валів і ровів, спостережна вежа над Збручем і в'їзні ворота.

Відео аеро-обліт фортеці-замку в селі Окопи

Легенди

Легенда розповідає про корчму, яка стояла біля гирла Збруча в Дністро, а поруч із нею жив півень, що, за висловом, «на три держави піяв». Згідно з легендою, це символізувало те, що місце злиття Збруча і Дністра є точкою, де перетинаються кордони трьох областей України: Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької. У 2002 році знаменитого півня відновили при в’їзді на Тернопільщину з боку Жванця, нагадуючи про цю цікаву легенду та історичний контекст.

Чим зайнятися?

Окрім прогулянки залишками валів з неймовірним краєвидом на річку Збруч, варто відвідати невіддільну від фортеці пам'ятку за історією і духом - костел Святої Трійці, 1693 року будівництва. Також радимо витратити трохи часу на прогулянку до історичного знаку «Півень, що співає на три держави». До знаку можна йти милуючись краєвидами на річку Збруч, а повертатись з видом на винятковий Дністровський каньйон.

Сусідство з такими річками робить можливим поєднання культурного відпочинку з риболовлею.

Як доїхати

Подорож до села Окопи варто планувати з міста Кам'янець-Подільський куди курсують потяги з багатьох куточків України. З автостанції за адресою вулиця Князів Коріатовичів, 19 шукати автобуси за маршрутами в село Івано-Пусте, Михайлівку, Борщів, та Завалля. Виходити потрібно відповідно в селі Окопи.