Бучацький

Бучач - справді неймовірне місто. Однією з його найцікавіших особливостей є горбиста місцевість. І саме в самому серці цього міста, на невисокому пагорбі, розташований Бучацький замок, який, на жаль, давно став руїною.

Його архітектурна форма вражає викривленим овалом, прикрашеним трьома вежами: північною, південно-східною та західною. Стіни, товщина яких досягає 3,5 метра, розділені на три яруси бойовими рядами, створеними для захисту від вогнепальної зброї. Особливо старовинною є північна частина фортеці, розташована на височині над Стрипою. В будівництві цієї частини використовували світлий та темно-червоний пісковик. Всередині цієї секції замку був костел, підтверджують це знахідки готичних капітелів порталу, зроблені під час археологічних розкопок.

Історія Бучацького замку

Найперша документована згадка про замок датована 1379 роком.

У 1501 році відходить з життя Яків Бучацький, останній чоловік з роду Бучацьких. Передача замку як спадку відбувається на його доньку Катерину, яка одружилась з Яном Творовським. Для продовження родоводу Бучацьких, Ян Творовський приймає прізвище своєї обраниці. Родина Творовських укріплює замок, підвищуючи захист за допомогою нових оборонних стін, побудованих із місцевого пісковику та вапняку. Але досить швидко ця династія згасає. На певний період фортеця потрапляє в руки родини Гольських.

На початку XVII століття Бучач переходить у власність родини Потоцьких. Дружина Станіслава Потоцького, відомого також як Станіслав "Rewera" Потоцький (1579-1667), носила ім'я Анна Могилянка (Анна Могила) (1593-1665).

У цей час замок стає однією з найважливіших і найпотужніших східних укріплень Речі Посполитої. Протягом XVII століття замок переживає безліч штурмів і облог. У 1672 році Бучач опиняється в облозі татарських і турецьких військ під командуванням Магомета IV, але фортецявистояла. У 1676 році турки завдають пошкоджень фортеці. Потоцькі відновлюють замок з руїн, про що свідчить згадка з опису 1684 року. Пізніше родина Потоцьких переїжджає в інший замок, і фортеця починає втрачати свою попередню значущість та занепадати, втрачаючи оборонну вагу.

У 1772 році містечко стає частиною Австро-Угорської імперії. Каміння зі зруйнованого замку стає предметом продажу як будівельний матеріал. В результаті, з пам'ятки залишаються лише окремі частини стін, засипані підземелля і згадки про неї у старовинних хроніках.

Наприкінці XIX століття за підтримки лікаря Едварда Кшижановського були організовані археологічні розкопки на території замку. В ході цих розкопок було виявлено кулі вагою 200 кілограмів, дві кулі вагою по 50 фунтів та ще дві вагою по 15 фунтів. Особливий інтерес представляють останні дві кулі, які були вмуровані у зовнішню стіну костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. На них була надпис: «З нападів татарських», що свідчить про тяжкі часи облоги і оборони.

У 1930-х роках граф Артур Потоцький (1893—1974), власник споруди та президент (голова) Ради Бучацького повіту, включав археологів та місцевих мешканців у розкопки підземних приміщень замку. Незважаючи на це, жодних особливо цінних знахідок зроблено не було.

Відео аерообліт замку в місті Бучач

Легенди

Легенда розповідає про секретний підземний коридор, який розпочинався біля круглої вежі та йшов до різних куточків міста, навіть до Підзамочка та Монастирка. Цей коридор був настільки широкий, що через нього легко могла проїхати навіть карета. Одна з таких карет, золота карета, яка належала Марії Могилянці та містила скарби пана Каньовського, загубилася в підземеллях замку і так і залишилася невідомо де. Попри спроби місцевих археологів перевірити цю легенду та знайти скарби, це виявилося неможливим, оскільки повітря в підземеллях було отруйним. Тому скарби Бучацького замку все ще чекають свого відкривача.

Чим зайнятися?

На території замку немає інших розваг, проте в самому місті Бачач є місця варті вашої уваги.

На лівому березі, в урочищі "Папірня", що знаходиться у передмісті Бучача, розташована кам'яна скульптура святого Антонія, створена невідомим митцем. Під час останньої реставрації була встановлена дата її створення - 1829 рік, проте остаточні причини її встановлення досі залишаються невідомими. Таким чином, фігура цього португальського святого навколо себе оточена багатьма забобонами, легендами та містичними оповіданнями.

Під час вашого наближення до центру міста, на одному боці дороги ви помітите стару муровану церкву. Поточна кам'яна споруда з'явилася на місці старої в 1764 році і була спроектована архітектором Йоганом Шільцером. Однак деякі джерела вказують, що ця церква була побудована вже у 1755 році, а оздоблення перенесли зі старої церкви до новозбудованої.

Комплекс монастиря отців Василіян та історико-філософського колегіуму імені святого Йосафата - це духовно-освітній центр із вражаючою 300-річною історією. Діяльність Бучацького монастиря отців Василіян, подібно до багатьох греко-католицьких церков, була припинена радянською владою у середині 1946 року. Проте після 45-річної примусової перерви, отці Василіяни повернулися до Бучацького монастиря. У 1992 році розпочалися реставраційно-будівельні роботи, завершенням яких став відновлений монастирський комплекс із надзвичайно красивою церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

Несумнівано, відвідайте Підзамочківський замок, що в передмісті Бучача. Окрім мальовничих і романтичних руїн, які ви тут знайдете, вас зачарує неймовірний краєвид, який доступний лише біля замку. Збережені руїни фортеці також мають свою непересічну цінність. Мури були закладені ще у 1600 році за сприяння власника навколишніх сіл, Я. Кшиштофа Бучацького (Творовського). Місцеві мешканці з великим захопленням передають легенди про неймовірну кількість підземних ходів під мурами замку. До речі, говорять, що в одному з таких ходів сховані скарби магнатів Потоцьких.

Як доїхати

До Бучача можна потрапити автобусами з численних населених пунктів Тернопільського, Івано-Франківського, Львівського та Хмельницького регіонів, таких як Яремче, Бережани та Чортків.

Зручніше всього їхати з Івано-Франківська з автовокзалів №1 (вулиця Залізнична, 30) та №2 (вулиця Горбачевського, 14), з тернопільського залізничного вокзалу за адресою майдан Привокзальний 1.